Ендометріоз – досить поширене захворювання органів жіночої репродуктивної системи. Це запальний процес, який може викликати серйозні наслідки без належного лікування. При цьому захворюванні збільшується кількість клітин ендометрія.

Причини виникнення

Гормональні порушення вважаються поширеною причиною виникнення цієї хвороби. Також на думку лікарів, важливу роль відіграє спадковість і зміни в імунній системі.

Збільшують ризик появи ендометріозу різні види оперативного втручання в порожнину матки або статевих органів. Кесарів розтин, аборти, вискоблювання після викидня, різноманітні методи лікування ерозії шийки матки, а також ускладнені пологи можуть спровокувати неконтрольоване розростання ендометрія.

Деякі фахівці вважають, що постійні стреси і перевтома теж можуть бути причиною розвитку цього захворювання.

Найбільш схильні до цієї хвороби жінки репродуктивного віку, від 20 до 45 років. Взагалі ендометріоз може бути діагностований в якому завгодно віці. Чим старше пацієнтка, тим більша ймовірність виникнення ускладнень.

Симптоми захворювання

У деяких випадках захворювання може протікати безсимптомно. Про його наявність жінка дізнається тільки після проведення обстеження у гінеколога. Виявити розростання ендометрія може доктор під час ультразвукового дослідження.

Але також існує ряд симптомів, пов’язаних з цим захворюванням. Основні з них: болюча менструація, виділення в будь-який період менструального циклу, болі в попереку й області малого тазу. Можуть з’являтися кров’янисті виділення після статевого акту. Якщо запальний процес торкнувся сусідніх органів, то велика ймовірність появи проблем з сечовипусканням і дефекацією.

Симптоми ендометріозу можна легко сплутати з іншими захворюваннями сечостатевої системи. Тому дуже важливо регулярно проходити комплексне обстеження у гінеколога, здавати необхідні аналізи.

Ендометріоз часто стає причиною безпліддя, оскільки запліднена яйцеклітина не має можливості прикріпитися в порожнині матки та нормально розвиватися.

Методи лікування

Існує кілька методів лікування цього захворювання: хірургічне втручання (лапароскопія) або консервативне лікування за допомогою використання лікарських препаратів.

Застосування лапароскопії призначається в таких випадках:

  • якщо лікування гормональними препаратами не дало бажаних результатів;
  • сильний біль, який заважає повноцінно жити;
  • якщо ендометріоз перешкоджає зачаттю;
  • наявність кісти в яєчниках або на шийці матки, яка носить характер ендометрії;
  • широке поширення запальних осередків на органах малого таза.

Лапароскопія – це відносно проста операція. Але все ж є кілька протипоказань, при яких не слід здійснювати цей вид хірургічного втручання. Протипоказання діляться на повні й обмежувальні. До повних відносяться ішемічна хвороба серця, кардіопатії, вроджений порок серця, порушення роботи дихальної системи, гемофілія, пухлини різної етіології. Обмежувальні протипоказання включають в себе ожиріння, перенесені інфекції, ниркову недостатність, запальні процеси в матці та сусідніх органах.

Проведення лапароскопії

Ця хірургічна операція вигідно відрізняється від порожнинної тим, що не залишається практично ніякого сліду на тілі.

Під час проведення лапароскопії відбувається видалення ендометріозу та припікання ділянок під ним. Для цього хірурги роблять невеликі проколи черевної порожнини. Через них лікарі вводять відеокамеру та необхідні інструменти. Завдяки постійному відеоспостереженню хірурги мають можливість повністю видалити запальні осередки, не залишивши нічого. Під час видалення ділянок ендометріозу лапароскопічним шляхом, лікарями можуть застосовуватися різні методики. Наприклад, резекція (відсікання), електрокоагуляція (припікання), лазерна вапоризація (випарювання). Хірурги в більшості випадків віддають перевагу резекції.

Видалений ендометрій необхідно відправити на біопсію, щоб виключити ймовірність розвитку злоякісних пухлин.

Після лапароскопії ендометріозу доктор призначає курс медикаментозного лікування.

Медикаментозне лікування ендометріозу

При призначенні медикаментів лікар керується багатьма факторами: віком пацієнтки, наявністю супутніх захворювань, необхідністю збереження репродуктивної функції. Також доктор прогнозує можливі наслідки від вибору того чи іншого методу лікування. Гормональні препарати, що застосовуються під час лікування ендометріозу, спрямовані на вирівнювання гормонального фону жінки.

Найбільш ефективним методом лікування, на думку лікарів, є комбіноване застосування хірургічних методів і гормональних препаратів. Видалення запальних осередків за допомогою лапароскопії – надійний, перевірений часом спосіб боротьби з ендометріозом. Але важливо не тільки позбутися від захворювання, мінімізувати негативні наслідки, а й запобігти його повторному виникненню.

Якщо ж проводити лікування ендометріозу тільки медикаментозними засобами, то доводиться призначати великі дози гормональних препаратів. Це негативно відбивається на стані здоров’я пацієнта. Але все ж метод лікування тільки лікарськими препаратами досить поширений, оскільки багато пацієнток побоюються хірургічного втручання.

На жаль, жоден із способів лікування ендометріозу не гарантує повного позбавлення від цього неприємного захворювання. Завжди існує ймовірність рецидиву. Така ситуація пов’язана з тим, що ця хвороба ще не до кінця вивчена. Навіть після операції ендометріоз може з’явитися знову.

Профілактика

Краще запобігти розвитку хвороби, ніж потім займатися її лікуванням. Що потрібно робити для профілактики ендометріозу? По-перше, слід два рази на рік проходити повне обстеження у гінеколога. По-друге, своєчасно лікувати всі запальні захворювання. Також необхідно стежити за масою тіла, оскільки ожиріння може спровокувати розвиток цього захворювання. Утримання від статевих контактів під час менструацій теж знизить ризик появи ендометріозу. Цих правил необхідно дотримуватися не тільки тим жінкам, які вилікували ендометріоз, але й тим, хто ніколи від нього не страждав.