Питання гендерної рівності останнім часом звучить дуже часто. Ми чуємо про це в телевізійних передачах, читаємо в газетах та журналах. Особливо гостро це питання стоїть для західних жінок. Але слов’янки також захопилися цією темою. Для них дуже важливо бути в усьому нарівні з чоловіками: займати такі ж посади, брати участь у вирішенні всіх питань, бути незалежними, платити за себе в ресторані. А що ж ще ховається за цими прагненнями? І чи можлива рівноправність у принципі?

Історично склалося так, що чоловік – це воїн, годувальник, а жінка – берегиня домашнього вогнища. Чому в наш час акценти змістилися? Чому деяким людям так хочеться зайняти чуже місце?

З самого народження у кожної людини з’являються певні права. Право на життя, на навчання, на роботу, на відпочинок. Всі вони прописані в Конституції та однакові для всіх. Не має значення ні стать, ні національність, ні віросповідання.

Але є права, які ми отримуємо понад це. Наприклад, дипломований лікар має законне право лікувати людей, на відміну від вчителя. А педагог, у свою чергу, може проводити уроки, в той час, як двірник не має таких прав. Цей ланцюжок можна продовжувати нескінченно.

А що станеться, якщо людина отримає право робити те, чого вона не вміє? Актор почне оперувати людей, а диктор телебачення буде запускати ракети в космос.

Виконуючи невластиву роботу, людина запросто може нашкодити собі або іншим людям, але ніяк не принести користь.

Отже, рівноправність всіх людей у всьому неможлива через відсутність необхідних знань, умінь і навичок.

Повернемося до питання про рівність статей. На Заході під цим розуміють наявність у чоловіків і жінок ідентичних прав у всіх сферах їхнього життя. І зовсім не враховуються їхні психічні та фізичні відмінності.

Але ж ми дуже різні!

У більшості випадків чоловіки сильніші в фізичному плані. Вони менш емоційні. Чоловіки частіше всі хвилювання тримають у собі. З цієї причини саме представники сильної статі більше схильні до інфарктів й інсультів. І тривалість їхнього життя в середньому менша.

А жінки зазвичай фізично слабші. Вони часто керуються емоціями та почуттями. Можуть приймати рішення, що базуються на хвилинному пориві. Жінки рідко тримають в собі негатив, і це допомагає їм уникнути різних хвороб.

Якщо говорити про зовнішність, то й тут чоловіки та жінки мають ряд відмінностей. Адже жінка – це мати. Вона створена для народження та виховання потомства, яке чоловік згодом повинен захищати та оберігати. Тому на фізіологічному рівні представники протилежних статей не схожі один на одного.

За характером жінки більш м’які, спокійні, поступливі. Адже вони – господині, берегині затишку в домі. Їм необхідно бути гнучкими, щоб у родині був мир і спокій. Чоловік – годувальник, захисник. Відповідно й характер у нього більш жорсткий, владний, прямий.

Навіть сфери інтересів у чоловіків і жінок зазвичай різні. Техніка, електроніка, механіка – для сильної статі. Далеко не всі жінки можуть полагодити розетку або праску, поміняти масло в автомобілі. Але представниці прекрасної статі відмінно впораються з підготовкою костюма на свято для дитини, або приготують смачний обід з трьох страв за півгодини.

Звичайно, узагальнювати не варто. І серед чоловіків, і серед жінок зустрічаються незвичайні екземпляри. Бувають чоловіки – вихователі дитячого садка, а жінки – електрики. Але в більшості випадків коло захоплень у представників різних статей відрізняється.

Ми визначили, що чоловіки і жінки відрізняються як внутрішньо, так і зовні. Чи можуть такі різні істоти виконувати однакові функції? Чи можлива взагалі рівноправність статей?

Може, краще представникам обох статей зберігати свою винятковість й унікальність. Краще займати свою територію. Адже коли ви претендуєте на права інших, пам’ятайте, що тоді потрібно брати на себе й додаткові обов’язки. А про це часто забувають ті люди, які прагнуть до рівноправності. У будь-якому займаному положенні можна знайти як позитивні, так і негативні сторони.

Нехай чоловіки залишаються сильними, сміливими, надійними. А жінки – м’якими, ніжними та мудрими. І в світі буде гармонія.